Бізнес на вирощуванні картоплі в Україні – достатньо складна справа через сезонні особливості ціноутворення на ринку і порівняно високу конкуренцію зі сторони іноземних постачальників. Проте на думку фахіців, підвищити маржинальність картопляного бізнесу реально за рахунок застосування стратегії продуктової диверсифікації через формування ланцюгу доданої вартості. В першу чергу, в процесі переробки картоплі, а також зберігання в сучасних сховищах.
Про перспективи розвитку вітчизняної картопляної галузі, та про привабливі інвестиційні проєкти, які зможуть підвищити прибутковість українських виробників, детальніше у інтерв’ю Agri-gator з провідним спеціалістом технологічних рішень в сфері плодоовочівництва в Україні
директором компанії «Толсма Текнік» Олесем Капітанчуком.


IMG_0635
Директор компанії «Толсма Текнік» Олесь Капітанчук

 

–  У деяких європейських країнах популярним бізнесом є надання послуг зі зберігання картоплі, її миття, фасування, логістики, переробки. Тобто відокремлення доробки та переробки в суміжний вид бізнесу, окремо від виключно вирощування. Які перспективи подібної схеми в Україні? Яка можлива прибутковість?

Олесь Капітанчук: Я впевнений, що з розвитком сфери овочівництва так і буде, фактично це питання описується в економічній теорії, тобто глибший розподіл праці – це показник якогось вищого рівня розвитку.

«Кожен повинен займатись своєю справою – фермер має вирощувати, а інша організація має робити мийку, пакування, тобто підготовку до продажу торгівельним мережам. Так воно є в розвинених країнах».

Разом з тим, надання послуг по зберіганню овочів вже присутнє на українському ринку. Щодо прибутковості, то я думаю, що якщо хтось сконцентрований глибоко на своїй діяльності, не розпилюючи увагу на інші, то і рівень ефективності зросте, та відповідно прибутковість цієї діяльності.
картопля-сховище-2-1-750x430

– Сьогодні на ринку достатньо багато некондиційної вітчизняної картоплі, придатної для переробки на високоякісний експортний продукт. В одному з інтерв’ю, керівник кооперативу «Волинська картопля» акцентував на тому, що картоплярі готові забезпечити сировиною належної якості виробництво чипсів, фрі, крохмалю, та наразі мріють, щоб знайшовся інвестор, який би побудував в Україні переробне підприємство. Яка, на ваш погляд, мінімальна вартість будівництва заводу, устаткованого високотехнологічним обладнанням?

Олесь Капітанчук: Справа в тому, що високотехнологічна переробка картоплі – не така проста справа, як багато хто думає і вимагає достатньо великих капіталовкладень. Звісно, реалізація проєктів в цій сфері потужно б підштовхнуло б українське картоплярство до швидкого розвитку. Але в такому випадку не треба вважати, що такий завод буде орієнтований на переробку некондиційної картоплі, оскільки з некондиції вийде або неякісний кінцевий продукт, або його просто буде менше, ніж би можна було виробити із якісної сировини. Тобто переробляючи некондицію, ефективність експлуатації такого заводу буде нижчою у порівнянні з переробкою якісної сировини. Таким чином, щоб інвестиції в подібне переробне підприємство окупилися швидше, все ж потрібно орієнтуватись на вирощування якісної сировини під таку переробку.

41058.pld3x0.1270x360– Нещодавно в одному з інтерв’ю ви згадували про зростаючий інтерес до виробництва в Україні сухого картопляного пюре або пластівців для його приготування. У числі таких зацікавлених аграріїв – великі агрохолдинги, чи абсолютно нові гравці, що готові заходити в сегмент промислового картоплярства?

Олесь Капітанчук: З моєї точки зору, виробництво сухого картопляного пюре – надзвичайно цікавий напрямок. Попит на цей продукт зростає і в Україні і в світі. Сухе картопляне пюре прирівнюється до біржового продукту, легко зберігається і легко транспортується, може бути використаним практично у всіх виробництвах харчової промисловості, і навіть у виробництві пластику. Крім того, сировиною дійсно може виступати некондиційна картопля.

З огляду на це, за 11 років, що ми працюємо на ринку України, хто тільки цим питанням не цікавився, але нажаль, оскільки саме сухе картопляне пюре, як продукт мало відоме в Україні, не до кінця зрозумілий об’єм внутрішнього ринку та наявність сировини. Окрім цього, інвестори як завжди хочуть дуже швидкого повернення коштів. Саме тому, подібний проєкт ще не був реалізований.
2-kartofelnyie-hlopya-suhoe-kartofelnoe-pyure

– Який обсяг інвестиційних вкладень в реалізацію проєкту з виробництва сухого картопляного пюре і пластівців? При оптимальної вартості продукції, за вашими підрахунками, який середній термін окупності?

Олесь Капітанчук: Об’єм інвестицій в завод з виробництва сухого картопляного пюре (пластівців) орієнтовно складе 8-10 млн. євро. Окупність кожен рахує по-своєму, але в середньому це 4-5 років.

– Без чого на ваш погляд, неможливо уявити ефективний картопляний бізнес?

Олесь Капітанчук: На сьогодні, щоб картоплярство було ефективним та конкурентним, всі ланки галузі мають бути високотехнологічними та ефективними, починаючи від вирощування (якісне насіння, достатнє забезпечення добривами та захистом, мінімізація пошкоджень продукту під час збирання та зберігання) і закінчуючи доробкою та переробкою. Звісно, зараз ми очікуємо реалізації проєктів  в сфері переробки картоплі, що має позитивно вплинути на розвиток галузі.

Ну і звісно, варто державі дивись на картоплярство як на галузь, що забезпечує харчову безпеку. Тобто держава має вникати в проблеми картоплярів та надавати підтримку, як це є в багатьох інших країнах.

140307155

– Одним із головних завдань дежпрограми з розвитку промислового картоплярства на 2021/25 роки є стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі. На ваш погляд, чи буде ця програма дійсно ефективною без вирішення питання імпорту товарів з Росії та Білорусі? Які можливі варіанти вирішення проблем? (Наприклад, напрацювання механізму захисту внутрішнього ринку України від проникнення крохмале- і картоплепродуктів)?

Олесь Капітанчук: Стимулювання будівництва заводів із передреалізаційної доробки та переробки картоплі вкрай необхідне сьогодні. Впевнений, що імпорт з Росії та Білорусії (як транзитної країни тут) має бути закритий, в тому числі з політичних мотивів, але з іншого боку має бути здорова конкуренція, і рішення мають прийматись на основі економічних підрахунків і досліджень, таким чином, щоб своєму виробникові все ж надавати мінімальні преференції.  Але якщо і робити обмеження імпорту крохмале- та картоплепродуктів, то тільки тимчасово, скажімо на кілька років, тобто дати можливість українським підприємствам налаштувати виробництво, стати на ноги, а потім середовище має стати конкурентним.

Читайте також: З 2021 року український плодоовочевий сектор збагатиться одразу двома інноваційними технологічними рішеннями

– Раніше ви стверджували, що з 2018 року ринок знаходиться на підйомі, і пов’язували це з активізацією обговорення питань зберігання та переробки картоплі в Україні. Як ви оцінюєте перспективи розвитку на цей рік?

Олесь Капітанчук: Очікуємо, що рік 2021 буде також успішним для картоплярства. Маю велику надію, що проєкти з переробки все ж почнуть реалізовуватися, також разом з тим є напрацювання щодо зберігання та доробки. Отже бажаю всім успіху, і прийняття виважених рішень щодо подальшого розвитку господарств та підприємств в галузі картоплярства.

Дарина Востокова, журналіст Agri-gator